Гарні краєвиди карпатських гір та лісів, цілющі мінеральні води, комфортні готелі та пансіонати. Зараз Східниця тихе та спокійне місце для відпочинку, але так було не завжди.
Стародавнє селище існувало ще за часів Київської Русі. Перші згадки з’являться у літописах датованих 14-м сторіччям. Спочатку селище мало назву “Золота баня”, яке у 13-му сторіччі стерла з лиця землі монгольська орда. Мешканці від загарбників ховалися у горах та лісах. Коли нарешті орда покинула ці землі, селяни почали сходитися та відбудовувати все наново. Звідки вважається пішла назва “Східниця”. Інша версія виникнення назви селища пов’язана з назвою гірської річки Східничанка, яка протікає поряд.
Але до народження курорту ще далеко, а саме кілька буремних століть. В історії Східниці є повстання непокірних селян, нашестя татар, голод, епідемії та стихійні лиха. Крім цього деякий період землі Східниці належали австро-угорській імперії.
Кінець 19-го сторіччя став часом розквіту Східниці. В 1858-му році відкрили там родовища нафти. У містечко стали з’їжджатися промисловці з Європи та США. Східниця тоді була відома як лідер у видобутку нафти на Галичині.
Про те, що у Східниці є не лише свердловини з нафтою, а ще й з цілющою водою стало відомо у 70-ті роки минулого століття. Місцевий житель Омелян Стоцький відкрив мінеральну воду “Нафтуся” і роками доводив її лікувальні властивості. Це підтвердили лабораторні дослідження і в 1976 році Східниця отримала звання Всесоюзного курорту.
Відтоді почали з’являтися перші санаторії, пансіонати, готелі, громадські бювети. Нещадно гостей курорту став приймати й приватний дім “LOFT HOUSE”.